Депозитарна система є однією з ключових інституційних основ українського ринку капіталу. Вона забезпечує облік прав власності на цінні папери, контроль за рухом активів, прозорість інвестиційних операцій та загальний рівень безпеки для інвесторів і учасників фінансових ринків. У діяльності інститутів спільного інвестування (ІСІ) депозитарна інфраструктура відіграє критично важливу роль, оскільки саме вона гарантує збереження активів фонду, їх облік та коректність усіх корпоративних дій.

Аналітичні огляди Інвестиційної коаліції SFG послідовно наголошують: якість депозитарної системи є фундаментом довіри до всього сектору ІСІ, корпоративних фондів та ринку капіталу загалом.

Інституційна структура депозитарної системи

Українська депозитарна система побудована за дворівневим принципом, який є стандартом для більшості розвинених фінансових ринків. На верхньому рівні функціонує Центральний депозитарій цінних паперів, який здійснює облік випусків, присвоєння міжнародних ідентифікаційних кодів, клірингові функції для ряду операцій та взаємодію з депозитаріями інших країн. На нижньому рівні працюють депозитарні установи, які ведуть рахунки в цінних паперах для інвесторів, фондів, КУА, брокерів та інших учасників.

Дворівнева модель дозволяє розділити функції зберігання, обліку, клірингу й операційного супроводу, що знижує системні ризики. Цей принцип відповідає європейським рекомендаціям ESMA та загальній архітектурі ринків, які працюють за моделлю CSD–custodian.

Ключові функції депозитарної системи охоплюють:

• незалежне зберігання активів інвестиційних фондів;
• точний облік прав власності на цінні папери;
• проведення корпоративних дій (виплати доходів, голосування, реорганізаційні процеси);
• забезпечення розрахунків за операціями;
• інформаційне розкриття та взаємодію з НКЦПФР;
• контроль за коректністю переходу прав власності.

Усі ці елементи забезпечують не лише операційну точність, а й системну довіру між учасниками фінансового ринку.

Роль депозитарної установи у функціонуванні ІСІ

Для інститутів спільного інвестування депозитарна установа є обов’язковим та незалежним елементом структури. Закон України «Про інститути спільного інвестування» визначає, що активи фонду мають зберігатися окремо від активів КУА, а депозитарій здійснює контроль за всіма операціями управителя.

Це створює трикутник контролю, який є основою безпеки для інвесторів:

• КУА ухвалює інвестиційні рішення;
• депозитарій контролює й обліковує операції;
• НКЦПФР здійснює регуляторний нагляд.

Саме депозитарна установа перевіряє відповідність усіх операцій інвестиційній декларації фонду, підтверджує походження активів, контролює рух грошових коштів і цінних паперів, а також веде повний облік портфеля ІСІ.

У практичному вимірі депозитарна установа виконує функції, які роблять діяльність фондів прогнозованою та прозорою:

• підтверджує вартість чистих активів;
• перевіряє операції КУА на предмет відповідності законодавству;
• зберігає електронні та документовані дані про активи;
• забезпечує незалежну звітність та контроль для регулятора.

Без депозитарної системи ІСІ фактично не може функціонувати, адже відсутність незалежного зберігача руйнує механізми захисту інвесторів.

Значення депозитарної системи для стабільності ринку капіталу

Функціонування депозитарію забезпечує не лише облік активів, а й інституційну сталість ринку. Цілісність даних, прозорість переходу прав власності та захист від маніпуляцій з боку окремих учасників створюють довіру, без якої ринок капіталу не може розвиватися.

Є три ключові ефекти, які депозитарна інфраструктура створює для економіки:

• зниження системних ризиків, пов’язаних із зберіганням та переказом активів;
• підвищення прозорості операцій, що зміцнює механізми контролю з боку НКЦПФР;
• формування умов для інтеграції з європейськими ринками, де роль CSD є визначальною для фінансової інфраструктури.

У довгостроковій перспективі депозитарна система є одним із ключових елементів, які дозволять Україні інтегруватися у європейський ринок капіталу та застосовувати моделі, аналогічні UCITS, AIFM та MiFID II.

Виклики та перспективи розвитку депозитарної інфраструктури

Українська депозитарна система значною мірою відповідає міжнародним стандартам, однак її розвиток обмежений кількома факторами. Одним із них є низька капіталізація ринку капіталу, яка зменшує обсяги операцій та гальмує технологічне оновлення інфраструктури. Також викликом залишається потреба у подальшій цифровізації процесів, включно з автоматизацією корпоративних дій та підвищенням швидкості розрахунків.

Водночас перспективи є надзвичайно сприятливими. У процесі повоєнної відбудови очікується різке зростання попиту на прозорі інструменти інвестування, механізми контролю активів та безпечну інфраструктуру для великих інвестиційних проєктів. Саме депозитарна система забезпечить можливість працювати з великомасштабними фондами реконструкції, приватно-державними проєктами, інфраструктурними та девелоперськими ІСІ.

Аналітичні висновки Інвестиційної коаліції SFG свідчать, що модернізація депозитарної інфраструктури, інтеграція з європейськими системами CSD та впровадження цифрових процесів обліку стануть одним із визначальних кроків на шляху до побудови повноцінного фінансового ринку в Україні.

Висновки

Депозитарна система — це не просто технічний елемент ринку капіталу, а його інституційний фундамент. Вона забезпечує незалежність обліку активів, прозорість операцій і захист інвесторів, формуючи передумови для розвитку інвестиційних фондів та залучення приватного й інституційного капіталу.

Для інститутів спільного інвестування депозитарій є критичним учасником, без якого фонд не може працювати ані операційно, ані юридично. Саме через це розвиток депозитарної інфраструктури є однією з ключових умов побудови зрілого ринку капіталу в Україні.

У цьому контексті експертна діяльність Інвестиційної коаліції SFG сприяє підвищенню якості дискусій, формуванню інвестиційної культури та підтримці реформ, необхідних для інтеграції України в європейський фінансовий простір.

‍